Спілка Самаритян України, за сприяння Федерального Союзу Робітничих Самаритян Німеччини в рамках проекту «Неурядові організації як надавачі соціальних послуг» і безпосередньої участі представників державних, громадських та благодійних організацій - надавачів соціальних послуг об’єднали зусилля для того, щоб мати вплив на прийняття нового законопроекту «Про соціальні послуги» з метою вдосконалення чинного законодавства, в тому числі в частині адміністрування соціальних послуг, підвищення статусу соціальних працівників та інших фахівців, які надають соціальні послуги, забезпечення захисту прав осіб, які отримують соціальні послуги, розширення повноважень місцевих органів виконавчої влади з питань організації надання соціальних послуг за місцем проживання осіб, які отримують такі послуги.
Прийняття нового Закону України від 17.01.2019 № 2671-VIII «Про соціальні послуги» стало однією з головних подій 2019 року. І хоча цей Закон вступив в дію з 01.01.2020, тематика надання соціальних послуг не втрачає своєї актуальності. Документ визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Прийняття нового Закону повинно було б дозволити регулювати надання соціальних послуг соціально вразливим групам населення, сприяти створенню вільного ринку і рівних умов для надавачів і отримувачів соціальних послу, що є надважливою функцією не лише держави, але й органів місцевого самоврядування. Але, що приніс новий Закон у наше сьогодення?
- Реальний обсяг видатків на сферу соціального захисту та соціального забезпечення щонайменше у 2,5-3 рази перевищує ту суму, що задекларована у зведеному бюджеті України на 2020 рік за видатковою статтею «Соціальний захист та соціальне забезпечення»;
- Бюджетна система України продовжує функціонувати за «прецедентним» принципом. Кошти, які виділялися в минулому фінансовому році, передбачаються і в наступному фінансовому році з невеликим збільшенням на рівень інфляції, що прогнозується. Такі підходи заважають реально планувати пріоритети соціальної політики та виділяти кошти на соціальні послуги. Кошти, що передбачені в державному бюджеті на закупівлю соціальних послуг знову виділяються, в першу чергу для державних та комунальних установ соціального захисту (завуальоване утримання).
В Україні систему надання соціальних послуг знову намагаються використовувати як інструмент, що забезпечує фінансування державних установ, керівників закладів, управлінь та департаментів соціального захисту також і на місцевому рівні.
Відповідно до нового Закону про соціальні послуги, забезпечення надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення здійснюється шляхом компенсації (відшкодування) зчаста не в повному обсязі та по «залишковому принципу» надавачам соціальних послуг вартості наданих ними соціальних послуг. Новий Порядок надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення та компенсації надавачам вартості соціальних послуг до сьогодні не затверджено Кабінетом Міністрів України. Не існує а ні форм відповідних документів, а ні інструкцій з їх заповнення, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. На сьогодні немає законних підстав користуватись попереднім Порядком здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів, оскільки він не відповідає за формою новому Закону. Це означає, що законні підстави організувати надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення у 2020 році відсутні.